Умови доступності закладу освіти для навчання осіб

з особливими освітніми потребами

В Комунальному закладі «Колотіївської філії І-ІІ ст. ОЗ «Решетилівський ліцей ім. І.Л. Олійника»» створені сприятливі умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами, а саме:

• заклад повністю забезпечений необхідними навчальними площами.
• виконано ремонт туалетів;
• виконано поточний ремонт класних кімнат.

  Усі основні приміщення закладу мають природне освітлення. Світло на робочі місця падає ліворуч. При оздоблені навчальних приміщень враховано такі вимоги: стіни світлих тонів; меблі, парти – кольору натурального дерева; стелі, віконні рами – білі. Розташування меблів і обладнання, декоративних рослин сприяє максимальному використанню денного світла і рівномірному освітленню приміщень. З вересня по травень у приміщеннях рівень освітлення підвищується за допомогою штучного освітлення. У закладі дотримується повітряно – тепловий режим. Приміщення  обладнані системами центрального опалення та вентиляції, що забезпечують сприятливі мікрокліматичні умови внутрішнього середовища. Чистота повітря у закладі забезпечується регулярністю вологого прибирання, використанням всіх видів провітрювання (наскрізне, кутове, однобічне).

Навчальні меблі класних кімнат відповідають віковим та морфофункціональним особливостям дітей, враховується специфіка навчально – виховного процесу.

Шкільна та пришкільна території підтримуються в належному стані.

Сучасні діти. Які вони є?

 

Діти... Скільки тривог переживають матері й педагоги , вимовляючи це слово. Скільки книжок написано про таємничу душу дитини, скільки дисертацій стоїть на бібліотечних полицях.

   Роки ідуть... Життя рухається вперед...Змінюються смаки, захоплення, разом з життям змінюється й людина.

   Зараз я часто постає над питання: які ж вони, сучасні діти, чим вони відрізняються від дітей 20-15 років тому?

   Сучасні діти, які ви? З одного боку – розумні, щирі, ділові, з іншого – вередливі, неслухняні, вперті, самолюбиві, вразливі, нетерплячі як до вимог учителя, так і до слабкостей товаришів, різкі і прямолінійні у судженнях про навколишній світ, особливо про поведінку старших. Вони різні, постійно мінливі. Ми бачимо їх глибоко замисленими, зануреними у вирішення поставлених проблем, гамірними, веселими, розкутими в спілкуванні з однолітками і дорослими. Вони дуже цінують відвертість, повагу до себе з боку оточуючих.

   Сьогодні до сучасних дітей людське суспільство ставиться по-різному. Одні – негативно. Говорять, що теперішня молодь з якимись викрутасами, хоче виділитись чимось від інших. Інші – позитивно, стверджуючи, що ми ж такими були, хотіли теж привернути до себе увагу.

   Мені сподобалася думка мого знайомого, в якого теж є діти. Він сказав: "А мені подобаються сучасні діти. Чому? Тому, що вони говорять все відверто, напряму.” І я погоджуюся з ним: відвертість, правда, можливо, допоможуть їм легше спілкуватися, жити у цьому складному суспільстві. Діти болісно реагують на найменший прояв фальші, оберігають свій світ від зухвалих і непродуманих дій дорослих. Говорячи про тендітність, тонкість, уразливість, ніжність дитячого серця, я маю на увазі не слабкість і безпорадність, а те, що сучасні діти мають твердість, мужність, стійкість, здатність висловлювати позицію і власну точку зору.

  Сучасна дитина прагне цікавитися всім тим, що сьогодні відбувається у світі: новинками, винаходами, витворами. В ній водночас живе і творець, і філософ, і дослідник.

 Змінюється світ, змінюється людство, змінюється дитина. Сьогоднішній світ дуже впливає на розвиток дитини. Сучасний світ – це оточення, соціальне середовище, в якому живе і яке безпосередньо впливає на формування особистості. З кожним роком діти стають розумніші, зацікавленіші, відвертіші, розкутіші.

   У сучасній дитині треба виховувати інтелектуальну тонкість, чуйність, чутливість до мудрості людської. Турбота про гармонійний розвиток моралі, почуттів, про виховання благородства серця, чистоти всіх духовних поривань і прагнень є суттю виховання нової людини. Нам, дорослим, потрібно пам’ятати правила педагогіки:

- запобігти руйнації особистості може щирість, любов, взаємоповага;

- виховання словом, справою, прикладом повинно стати стратегією виховання;

- велику роль у вихованні відіграють слова: що ми говоримо і як ми говоримо. Слова живуть не тільки в ту мить коли вони звучать, а й багато років потому: манера спілкування з дітьми, тон стосунків мають величезне значення для створення позитивного стилю життя, життєвої філософії людини.

  Могутню, безмежну силу мають слова вихователя. Слово – найтонший і найгостріший інструмент, яким ми, вчителі, повинні вміло доторкатися до сердець вихованців.  Дитинство сучасного покоління, без сумніву радісне і спокійне, але воно не стало простішим. Трапляються не тільки непорозуміння, а й драми – життя складне і суперечливе.  Потрібно, щоб буквально кожна дитина побачила прекрасне, зачудовано зупинилася перед ним, зробила прекрасне часточкою свого життя, відчула красу цього світу. Отже, важливу роль у школі відіграє творче виховання, в основу якого я покладаю використання різних засобів, підходів до дитини, орієнтованих на розв’язання творчих задач. Адже і В.О.Сухомлинський зазначав, що "...без творчого життя особистість не може бути вихованою, без творчості немислимі духовні, інтелектуальні, емоційні, естетичні взаємовідношення.” Саме творчість стимулю розвиток інтересів, мислення, дослідницької діяльності, що є одним з основних завдань школи.

  Не все нас влаштовує в цій стрімко зростаючій зміні. Вона неначе повертає нам наші минулі помилки, неправильні погляди, поспішні судження, непродумані вчинки, а діти дорослішають швидше, ніж змінюються наші уявлення про них. І за ці помилки відповідають не тільки дорослі, а й діти теж несуть не меншу відповідальність за своє теперішнє майбутнє. Ми ж, вихователі, ставимо до них високі вимоги тому, що передаємо їм невтихаючий вогонь традицій і все те, що вже зроблено

 

10 "золотих правил" виховання щасливих дітей

1.Стимулюйте інтелект дитини.

Створивши сприятливі умови, можна підвищити розумовий розвиток дитини . Тому - не гайте часу. Пізніше це зробити набагато важче. 

2. Формуйте самоповагу. 

Висока самооцінка додає сміливості братися за нове, ризикувати і навіть зазнавши невдачі, все-таки перемагати. Необхідно розвивати в дитини такі здібності, прищеплювати такі навички, котрі б вирізняли її з-поміж інших, викликали б повагу ровесників і дорослих. Діти мають знати , що успіх, майбутній добробут залежить від них самих. 

3. Навчіть дитину спілкуватися. 

Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички: 

• щира любов до батьків дає відчуття захищеності; 

• приязне ставлення до навколишніх, не лише до близьких і рідних; 

• зовнішня привабливість: одяг, манери; 

• можливість спостерігати правильне соціальне спілкування: поведінка батьків, вчителів, ровесників. 

• Висока самооцінка, а звідси – впевненість у собі; 

• Мати хоча б середній запас слів, вміти підтримувати розмову. 

4. Пильнуйте, щоб дитина не стала "залежною" від комп’ютера чи телевізора. 

Телевізор, комп’ютер, як злі чаклуни, здатні красти в дитини години, дні й роки . Надмірне сидіння перед телевізором чи комп’ютером гальмує в дітей розвиток мовлення. Діти стають нервовими, миттєво реагують дією, не намагаючись осмислити та обговорити події. Потрібно залучити дітей до занять спортом, музикою, читанням, корисною роботою, тощо. 

5. Виховуйте відповідальність і порядність. 

Не лише повсякчас пояснюйте, що таке добре, а що – погано, а й закріплюйте гарні звички, карайте за негідні вчинки, тільки не різкою. За приклад дитині має слугувати гідна поведінка батьків, а пізніше ровесників. 

6. Навчіть дитину шанувати сім’ю. 

Щоб виростити ніжних і люблячих дітей, оточіть їх піклуванням, ласкою з перших днів життя . Діти мають бачити все тільки добре та розуміти "хочу"і "треба". Любов і повага між членами родини краще за будь-яку лекцію дадуть зрозуміти дитині, що сімейне життя – це,насамперед, рівноправність у стосунках, відповідальність перед коханою людиною, бажання зробити для неї добро, виявляти ніжність та взаємну повагу. 

7. У кожної дитини має бути гарний друг. 

Друзі, яких виберуть собі ваші діти, впливатимуть на їхні орієнтири й поведінку. Батьки спрямовують і зміцнюють цю дружбу та дбають про якнайширше коло знайомств із ровесниками з благополучних сімей. 

8. Будьте вимогливими. 

Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, вмінням робити щось краще за інших виховуються, як правило, у сім’ях, де до них ставлять високі вимоги:дотримуватися порядку у домі, організовувати своє дозвілля, гідно поводитися. Не будьте тиранами . Запам’ятайте, що відповідальними, розумними й слухняними діти стають не одразу. На це треба витратити роки. 

9. Привчайте дитину до праці. 

Певною мірою ви можете запрограмувати життєвий успіх своїх дітей. Подбайте, щоб вони без примусу набули трудових навичок, заповніть їх життя цікавими і корисними справами, що вимагають певних зусиль на шляху до успіху . Нехай вчаться долати труднощі. 

10. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі. 

Нехай все перепробують, вчаться на власних помилках. Беруть участь у сімейних нарадах. Нехай якнайраніше привчаються робити щось для інших, особливо, те, що в них добре виходить.